Право на допомогу

Поширити:

Вітаю! Мене звуть Ігор Скалько, я – адвокат та правозахисник, а також один з тих людей, хто активно приймав участь у розвитку програми ЗПТ В Україні. Тож, якщо ви учасник програми, хочете ним стати, або навпаки, маєте дуже негативне ставлення до цієї програми, вам точно буде цікаво! Давайте розбиратися, що там відбувається зараз, під час війни.

Для початку, давайте згадаємо яку ціль має Програма ЗПТ. Як пише Центр громадського здоров’я, Замісна підтримувальна терапія (ЗПТ) є визнаним у світі та найбільш економічно ефективним методом лікування осіб із психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів. Метою програми не є зцілення, виведення з залежності або торгівля наркотиками) Серед її основних завдань досить прагматичні та економічно обгрунтовані завдання Це зниження рівня злочинності, зменшення смертності від передозувань, зменшення ризикованої поведінки, пов’язаної з поширенням ВІЛ-інфекції, гепатитів B і C, покращення профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини.

Також, участь в програмі створює умови для ефективного лікування СНІДу, ТБ і супутніх захворювань (сепсис, гнійні інфекції, гепатити В і С, трофічні виразки, флебіти), тому програма реалізується лікарнями, а не відділами поліції, наприклад. А також надає більше доступу до вирішення соціальних проблем, таких як відновлення документів, оформлення соціальної допомоги, тощо, адже біля кабінету видачі ЗПТ завжди можна знайти соціального працівника або принаймні інформацію про громадську організацію, куди можна звернутися за допомогою. 

Щодо того, що ЗПТ – це непогано, розібралися. Що ж відбувається на програмі зараз, як впливає на її реалізацію війна та що корисно знати учаснику ЗПТ. Давайте розбиратися.

Важко потрапити в програму

По-перше, стало досить важко потрапити в програму, мало вільних місць. Частина пацієнтів переїхало з окупованих територій та їх взяли на програму без черги, що посунуло чергу для тих, хто очікував і ще препарати ЗПТ не вживав. Це проблема складна, потрібно знайти громадську організацію, що здійснює соціальний супровід ЗПТ в регіоні і звернутися до них. Вони перевірять, чи дійсно немає вільних місць. При наявності великого бажання, вмотивованості до лікування, пацієнту скоріше всього допоможуть, шляхом перерозподілу препарату і створення додаткового місця. Звичайно, для цього потрібно мати як документи, так і обов’язково підписану з сімейним лікарем декларацію. Деякі лікарі вимагають ще й направлення від сімейного лікаря на лікування, але це незаконно. Щоб звернутися за допомогою нарколога направлення не потрібне. 

Проблеми з постачанням замісного препарату на окуповані території 

Це не просто проблема, препарат на окуповані ворогом території неможливо поставити, тому потрібно встигнути забрати що є. Виходячи з досвіду Херсону, пацієнти встигли отримати ще на місяць препарат, що допомогло деяким пережити окупацію, а деяким дістатися до вільної території. Варто пам’ятати, що програма ЗПТ, як і багато інших проявів цивілізації, вважаються в країні агресора незаконними, а отже учасники програми ЗПТ мають додатковий привід для переслідування представниками силових структур агресора. На окупованих територіях небезпечно для життя звертатися за лікуванням наркозалежності, в тому числі вимагати препарати ЗПТ. Також вкрай небезпечно повертатися на окуповані території з запасом препаратів, або ж намагатися виїхати з препаратом. До мене зверталися учасники програми, які опинилися в окупації в Херсоні та Снігурівці. На жаль, правова допомога в таких випадках просто неможлива. Ми просто констатували факти воєнних злочинів та знущань над учасниками програми, не маючи можливість хоч якось допомогти. 

Пам’ятайте, що під час війни головне – вижити. Завжди варто оцінювати ризик небезпеки та обставини, в яких ти перебуваєш. Якщо ваше місто може опинитися під окупацією, краще не чекати поки це станеться і намагатися виїхати, адже будь яке лікування, в першу чергу наркотичної залежності, може одразу стати недоступним.  

Визначення та зміна дози препаратів

Деякі вважають, що лікар ЗПТ за першою вимогою повинен змінювати пацієнту дозування, але це не так. Лікар, після того як підібрав тобі дозу на початку лікування, може змінити її тільки у зв’язку із медичними показниками, наприклад пацієнт розпочав лікування АРТ, яка містить препарати, що знижують концентрацію метадону в крові, або пацієнту дійсно не вистачає препарату, «підкумарює» і лікар бачить це за специфічними ознаками. Тоді він оцінює, чи потребує пацієнт додаткового знеболення. 

Ще однією перепоною для збільшення дози є її перевищення за встановлену норму у 100 мг. Чому Мінздрав це вирішив, чому саме 100, незрозуміло. Але це системна проблема, яку одна людина не вирішить, тому знову ГО вам у допомогу. Проблема перебільшення квоти іноді вирішується перерозподілом препаратів у області, у ГО частіше всього знають, що робити та як допомогти.

Незаконний обіг препаратів ЗПТ (вимагання, викрадення, торгівля)

Ця проблема, думаю, є на кожному сайті в Україні. Я нерідко стикаюся зі скаргами учасників ЗПТ на те, що їх препарат відбирають силою або вимагають шантажем інші учасники програми або злочинці, що підстерігають біля лікарень або аптеки. 

Є і ті, хто віддає частину своєї дози бандитам добровільно. Від таких скарги не приймаються. Віддаси один раз, і будеш робити це все частіше і у більшій кількості, поки сам не залишишся без нічого. 

Варто пам’ятати, вимагання наркотиків переслідується законом, несе суворе покарання і може відправити кривдників надовго у в’язницю. Звичайно, щоб їх покарали, треба звернутися за допомогою. Звісно, я не закликаю йти самому із заявою до поліції, але з цим може допомогти громадська організація. Ось як це працює. 

З моменту, коли пацієнти почали масово отримувати на руки препарати, або купляти їх за рецептом, вони стали об’єктами для злочинців, які просто грабують їх під аптекою, або ж вдома, або по дорозі додому. Постраждалі, звісно зверталися до лікаря ЗПТ за новим препаратом, а той законно жадав від них докази – звернення до поліції. І народ «прочухав», що можливо на цьому заробити, масово повалили в поліцію із заявами, як у них у громадському транспорті «вкрали» таблетки. Звісно, поліція від цього не у захваті, розслідувати тяжкий злочин (а це тяжкий злочин – крадіжка наркотичних засобів) якого не було, або ж не дай боже розбійний напад. Не розкриття тяжких злочинів це не дуже добре для показників. Тому людей з такими заявами просто наганяють, а особливо настирливих затягують в кабінети та залякують всякими можливими негараздами. 

ПОРАДА АДВОКАТА: Тому, йдіть подавати заяву до поліції про крадіжку, розбій, грабіж чи вимагання у вас замісного препарату разом із юристом громадської організації, якщо такий є, а бо ж хоча б із соціальним працівником. Формально, вам не мають права відмовити у прийнятті заяви. Якщо ж все ж таки відмовили, звертайтеся до прокуратури, або місцевого омбудсмена (Представництво Уповноваженого ВРУ з прав людини у твоїй області). Цей спосіб захисту своїх прав особливо рекомендую. Після прийняття заяви про злочин, тобі повинні дати корінець заяви, або ж витяг з реєстру досудових розслідувань. Із цими документами ви можете відновити втрачений препарат у свого нарколога, йому буде не важко це зробити.

Варто пам’ятати, що за махінації з препаратами ви легко втратите своє місце в програмі. Тому використовувати такий спосіб, щоб обдурити систему не варто, врешті ви просто позбавите себе можливості лікуватися!

Затримка учасників ЗПТ працівниками поліції

Якщо раніше, до ковідної епідемії це було досить рідко, то після того, як всі пацієнти почали отримувати метадон на руки в лікарні, або в аптеці за рецептом, такі випадки стали повсякденними. Здавалося б, все законно, є пацієнти, є замісний препарат (хоч він і наркотичний) є факт законного зберігання, але ніт, правоохоронці залюбки затримують пацієнтів ЗПТ. 

Чи мають право вас затримувати працівники поліції, якщо виявили у вас метадон? Так, незаконне зберігання більш як 20 мг метадону, або 8 мг бупренорфіну утворює склад ст.309 КК України, тому поки ви не доведете, що препарат у вас знаходиться легально, ви – підозрюваний у вчиненні злочину. 

Чи є для цього законні підстави? Так, формальні підстави є, тому що ЗПТ-шники часто-густо мають при собі метадон, але не мають документів, що підтверджують легальне його придбання та зберігання. До речі, легального збуту метадону пацієнтом ЗПТ не може бути в природі, оскільки обіг його обмежений законодавством, тому потрібно бути пильними і не передавати свій препарат нікому, ні в борг, ні за гроші, ні просто так! Це дуже небезпечно, можна загриміти як мінімум на 6 років у в’язницю. 

Так які ж документи можуть бути підтвердженням легального придбання / зберігання метадону пацієнтом достатні для поліції? 

Законодавцем, на жаль, не передбачено ніякого уніфікованого документу. Було колись передбачено наказом 476 МОЗ України посвідчення учасника програми ЗПТ, але той наказ скасовано у 2020 році, про посвідчення забули. 

Треба зазначити, що зусиллями адвокаційних заходів, що проводилися і проводяться громадськими організаціями, посвідчення учасника ЗПТ все ж таки визнаються працівниками національної поліції достатнім підтвердженням легітимності придбання та зберігання замісного препарату. Наприклад, з метою зменшення підстав для виникнення подібних ситуацій між пацієнтами програм ЗПТ та працівниками поліції, команда проекту REAct ініціювала широке впровадження відповідного адвокаційного механізму, а колеги з МБФ «Альянс громадського здоров’я» активно лобіюють внесення змін до нормативно-правового акту, що регулює питання реалізації програми ЗПТ – Наказу МОЗ України від 27.03.2012 № 200 «Про затвердження Порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів», щодо забезпечення пацієнтів ЗПТ відповідними посвідченнями учасників програми. 

Таким чином, посвідчення учасника ЗПТ – це досить надійний документ, який допоможе у першому спілкуванні з поліцією при виявленні нею метадону у затриманої особи. 

ПОРАДА АДВОКАТА: Що потрібно, щоб отримати таке посвідчення? Просто звернутися до соціального працівника ГО, яка супроводжує ЗПТ у вашому регіоні. Після отримання завжди носити з собою, особливо коли в кишені є метадон, або ви збираєтеся його отримати. Якщо з якихось причин, ви не можете отримати таке посвідчення, зверніться до лікаря ЗПТ за випискою з історії хвороби. І таку виписку також потрібно носити з собою, якщо немає посвідчення. 

Керування транспортними засобами 

Це питання часто задають мої клієнти. Я чесно відповідаю, якщо вас після зупинки транспортного засобу перевірять на стан сп’яніння і найдуть метадон – велика вірогідність того, що в суді вас притягнуть до відповідальності за ст. 130 КУпАП, тобто оштрафують на 17 000 гривень, а ще й позбавлять права керувати на рік. 

В юридичній практиці України, майже немає рішень суду про визнання правомірним керування транспортними засобами людьми, що лікуються в ЗПТ. На жаль, суди не досліджують, чи була особа під впливом препаратів, чи просто у особи виявили наявність в організмі препарату, що може вплинути на увагу та швидкість реакції водія. 

До речі, за таких обставин і «попадають» люди, які, наприклад, вживали марихуану три дні назад – тест може показати її наявність в організмі до 90 днів після останнього вживання, в залежності від терміну та регулярності вживання.

В мене було багато клієнтів, які приїжджали на сайт ЗПТ на своєму транспорті (авто, мопеді, мотоциклі). Поліція знає де в місті розташовані сайти і їй ніщо не заважає зупиняти для перевірки водіїв, що виїжджають з лікарні. В моїй практиці навіть був випадок, коли людину, яка не є учасником ЗПТ і не вживає наркотики, зупинили біля сайту, який розташований в міській багатопрофільній лікарні, обстежили та виявили маріхуану за результатами тестів. Іронічно, що ні ЗПТ, ні маріхуану мій клієнт не вживав, але вживав АРТ терапію з ефавірензом у схемі.

ПОРАДА АДВОКАТА: Є цікаве застереження. Якщо ви приймаєте у складі АРТ ефавіренз і при цьому їздите на авто, придбайте в аптеці (а краще в лабораторії, де перевіряють водіїв на стан сп’яніння) тест на наркотики, та зробіть його наприклад рано вранці. В залежності від особливостей вашого організму, тест може показати маріхуану. Це особливість ефавіренцу та ще деяких препаратів, наприклад ібупрофену. Якщо тест позитивний, поговоріть з лікарем, щоб замінити препарат на інший. А також варто утримуватися від керування авто в цей день.

Можна в суді відбитися з допомогою адвоката, але тільки якщо були процедурні порушення з боку поліції. Я багато разів «відбивав» клієнтів за цією статтею, але ж через порушення при проведенні процедури поліцією, але не через те, що нам вдалося довезти тверезість водія. Отже, моя порада учасникам ЗПТ – не їздити поки що за кермом. 

Захист прав представників уразливих груп у сфері доступу до лікування ВІЛ. Доступ до АРТ. Розголошення ВІЛ-статусу

Досить часто клієнти ВІЛ-сервісних організацій скаржаться на порушення їх прав звичайними лікарями сімейної медицини, або ж лікарями інших спеціальностей.

Згідно медичної реформи, для отримання медичної допомоги, хворий має звертатися до лікарів первинної медичної допомоги: педіатрів, терапевтів, сімейних лікарів. До речі, у вас має бути такий лікар та укладена декларація з ним для доступу до медичної допомоги. 

Важливо відзначити, що в умовах війни наявність медичної декларації для внутрішньо переміщених осіб не є обов’язковою. Кожен сімейний лікар має певну квоту на укладення декларацій, ви можете самостійно знайти вільне місце у зручному для вас місці.

ПОРАДА АДВОКАТА: Можна знайти вільних сімейних лікарів через дашборд, набравши в пошуку гугла «Електронна карта місць надання первинної медичної допомоги», знайти там вільні місця у сімейних лікарів, взяти паспорт та код і поїхати на прийом. Без паспорту та коду нічого не вийде.

Саме лікарі первинного рівня роблять висновок про необхідність залучення фахівця іншої спеціалізації, проведення додаткових обстежень, процедур або госпіталізації, якщо стан пацієнта цього вимагає.

Якщо пацієнт має намір звернутися до лікаря вузького профілю, лікар первинної медичної допомоги має видати направлення. Проте, в умовах війни, зоні бойових дій або на тимчасово окупованих територіях, можуть використовуватися також паперові направлення до фахівців.

Зазначено також ситуації, коли можливо звертатися безпосередньо до фахівців із вузького профілю без видання направлення:

  • гінекологічні консультації, включаючи дитячі;
  • психіатрична допомога;
  • наркологічна допомога;
  • стоматологічна допомога (планова для дітей та невідкладна для дітей і дорослих);
  • пульмонологія (фтизіатрія).

Лікар, що надає облік і лікування пацієнтів із хронічними захворюваннями.

Звичайно, що електронне направлення не є обов’язковим у ситуаціях, коли пацієнт потребує негайної медичної допомоги. У цих випадках медична допомога надається безкоштовно усім пацієнтам, без вимоги до наявності направлення чи медичної декларації.

Наприклад, людині, яка цього потребує відмовляють в наданні медичної термінової допомоги. Це часто буває через дискримінацію за ВІЛ, або залежністю, або частіше всього через відсутність грошей. Часто «скора» возить пацієнта по всьому місту, від лікарні до лікарні. Що можливо зробити? Не самий дієвий спосіб, але прийнятний, подзвонити на гарячу лінію МОЗ, яку легко знайти в інтернеті (0 800 505 201 або 0 800 60 20 19), та поскаржитися на відмову надати допомогу. В більшості випадків допомагає у госпіталізації.

Якщо ж скора взагалі хоче залишити вас у безпорадному стані, наприклад взимку на вулиці – негайно викликайте поліцію. Залишати у небезпеці – це кримінальний злочин.

ПОРАДА АДВОКАТА: Дуже добре, якщо ви спілкуєтеся з громадськими організаціями у себе в регіоні. Вони дуже добре допомагають своїм клієнтам, в тому числі супроводом до лікарень та юридичною підтримкою. Але треба зважати на те, що ви не завжди є клієнтом організації весь час, НУО діють за грантовим принципом, закінчився грантовий договір і клієнт проекту перестає ним бути. Але, якщо ви нормально спілкуєтесь з працівниками НУО, вони завжди вам допоможуть, коли ви в біді.

Це поки все, чим я хотів поділитися з практичного досвіду. Впродовж всього опису я багато разів звертав вашу увагу на важливість тримати контакт з місцевими громадськими організаціями, звертатися за допомогою, розуміти свої права та відстоювати їх. Хочу ще раз наголосити, що не дивлячись на залежність, можливі проблеми зі здоров’ям та законом ви точно маєте право на допомогу. Не позбавляйте себе цього права та звертайся! 

Щоб отримати допомогу юриста Української Гельсинської спілки з прав людини, загуліть «громадські приймальні УГСПЛ ВІЛ», перше ж посилання переведе вас на сайт УГСПЛ, де у вкладці «контакти захисту прав людей вразливих до ВІЛ» ви знайдете всі телефони юристів в Україні, які займаються проблемами людей вразливих до ВІЛ. Обирайте найближчу до вас приймальну, дзвоніть, і вам допоможуть.

Або ж зверніться за допомогою до документатора системи REAct, що впроваджується Альянсом громадського здоров’я, для чого у пошуковику набрати «проект реакт альянс», перше посилання приведе вас на сторінку Альянсу громадського здоров’я, а перше посилання в тексті на сторінку RЕАкту, де є вся необхідна – прибрати інформація з пошуку необхідного документатора.


Ігор Скалько
Юрист Української Гельсинської спілки з прав людини

 

 

 

 

 

Поширити:

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Прокрутка до верху