Саме за ці реакції нашого організму відповідає адреналін. Є ще реакція «замри». Але ця стаття не про неї.
Адреналін (також відомий як епінефрин) – це гормон і нейромедіатор, який виробляється наднирковими залозами та нервовими волокнами під час збудження та коли ми перебуваємо в стресі. Він підвищує рівень бадьорості, енергії та активності, викликає реакцію орієнтування та відчуття тривоги, занепокоєння чи напруження. Він потрапляє прямо в кровотік упродовж 2–3 хвилин після стресової події. Адреналін – це така собі надійна емейл-розсилка, яка приносить різним органам інформаційний сигнал про небезпеку.
Вироблення гормону потрібне для нормального функціонування організму. Помітити його можна, наприклад, коли під час хвилювання зникає голос або від нервів болить шлунок.
Коли адреналін потрапляє у кров, в організмі можуть відбуватися різні реакції, такі як:
– пришвидшується серцебиття;
– підвищується пульс;
– розширюються дихальні шляхи;
– пришвидшується дихання;
– виділяється піт;
– посилюються нюх, слух, зір, сприйнятливість до світла або температури, витримка;
– підвищується больовий поріг;
– напружуються мʼязи.
Без сумніву ви знаєте історії, коли під час якоїсь небезпеки відкривалися нові можливості тіла. Наприклад, тікаючи від собаки, людина може досягти швидкості, з якою ніколи у звичайному житті не бігала. Або під час обстрілів поранений не відчуває уражень та самостійно дістається укриття. Ці дива з нашим тілом робить саме адреналін.
Як впливає адреналін на наш організм?
Тож що відбувається в нашому організмі на фізіологічному рівні, коли безпекова ситуація є критичною? Реакція тіла є підсвідомою та автоматичною: інформація про потенційну небезпеку передається у частину мозку, що зветься мигдалиною (вона розташована всередині головного мозку і відповідає за обробку емоцій). Далі інформація передається в гіпоталамус (невелика ділянка в основі мозку, що зокрема відповідальна й за гормони). Звідти сигнал йде у наднирники. У відповідь вони виділяють адреналін у кров. Звідти гормон потрапляє у різні органи, що й викликає симптоми, описані вище.
У деяких людей виникає залежність від ефекту, який дає оцей «викид адреналіну». Як і з будь-якою залежністю, у цьому випадку людина починає шукати можливості відчувати цей стан раз за разом.
Нещодавно в моїй психологічній практиці були 2 юнаки, які добряче відчули на собі ефект адреналінової залежності. М., 19-річний старшокурсник, постійно переїжджав з міста в місто, які відчули на собі обстріли й руйнування. На початку його мандрівок був Київ, який тоді майже щодня потерпав від прильотів. Днями він марив та жадібно подорожував по населених пунктах, які були поруч столиці та постраждали від рашистів: Ірпінь, Мощун, Озера, Бородянка, Гостомель, Горенка, Буча. Ввечері повертався в Київ та чекав нових атак шахедів, масованих атак на столицю. Максимально він відчув ейфорію, коли зовсім неподалік центрального залізничного вокзалу був приліт в енергооб’єкт. Він тоді був зовсім поруч. Другий раз йому «пощастило», коли уламок ракети впав в районі Південного залізничного. Хлопчика постійно марив допомагати іншим, годинами любив описувати свій стан та стан інших в пікові хвилини прильотів. Коли Нікополь став зазнавати постійних артобстрілів, М. з травня по вересень переїхав в це місто. Щоденні сторізи хлопчини були його емоційним щоденником.
Д. сімнадцятирічний ігроман. Вперше за довгий період йому не хотілось грати, коли у 200 метрах від гуртожитку, де він мешкав, впала частина збитої ракети. Він та ще декілька його знайомих добровільно кинулись допомагати розбирати завали, розвантажувати будівельні матеріали. В нього навіть брали інтерв’ю місцеві ЗМІ, МНС нагородили подякою. Вдруге та втретє його можна було побачити серед активних волонтерів на інших зруйнованих об’єктах Кривого Рогу. Зазначу, що на одному з об’єктів, який було вщент зруйновано клятою ракетою, він неофіційно підробляв. Йому просто пощастило, що в ту ніч була не його зміна. На жаль, цього не скажеш про інших 6 хлопчин, душі яких назавжди лишились на зруйнованому складі бутельованої води.
Як працює адреналінова залежність?
Людей, які регулярно шукають подібний досвід, називають «адреналінозалежними». Це шукачі гострих відчуттів, відчайдухи. Ця поведінкова залежність схожа на залежність від азартних ігор, спорту або шопінгу, бо в усіх цих випадках немає зовнішньої хімічної речовини.
Адреналінова залежність призводить до імпульсивної участі в небезпечних видах діяльності. В момент небезпеки у таких людей дуже часто відключається раціональне сприйняття, бо не усвідомлюються наслідки ризику.
Наведу деякі ознаки наявності адреналінової залежності:
– людина відчуває сильний потяг до діяльності, що несе великий ризик;
– якщо вона не бере участь у такій діяльності, то відчуває розчарування, апатію, занепокоєння;
– людина втрачає інтерес до інших видів діяльності;
– продовжує йти на ризик навіть попри негативні наслідки попереднього досвіду – наприклад, травми;
– стає дедалі залежнішою від ризикової діяльності, збільшуючи свій досвід.
Дехто намагається викликати симптоми деструктивною поведінкою. Наприклад, крадіжками, навмисним пошкодженням чужого майна, водінням автомобіля на великій швидкості. Якщо ви спеціально нариваєтеся на сварки, свідомо маніпулюєте людьми або відкладаєте роботу на останню мить, щоб дороблювати все в стресі, це також може бути ознакою залежності від адреналіну. Ще такі залежні часто зловживають алкоголем та наркотичними речовинами або змішують їх, знаючи про можливі наслідки.
Як виявити адреналінову залежність?
Діагнозу «адреналінова залежність» немає у Міжнародній класифікації хвороб. Але є перелік характеристик, які найчастіше трапляються в шукачів гострих відчуттів:
– імпульсивність та спонтанність;
– відкритість до змін та гнучкість;
– схильність до творчості;
– бажання новизни та складності.
Самі по собі ці риси характеру звичайні та не вважаються небезпечними. Вони навіть можуть бути корисними й допомагати в досягненні успіху в житті. Проте якщо людина з такими рисами регулярно ставить своє життя під загрозу, це привід замислитися про проблему.
Існує пряма залежність: коли людина потрапляє в умови, де вимушена відчувати стрес і загрозу для життя регулярно, викид адреналіну стає звичкою. Тож коли людина повертається до мирного життя, вона може шукати можливостей відчувати викид адреналіну знову.
Ефект від викиду адреналіну в кров короткостроковий: він зникає після того, як небезпека минула. Сам по собі цей процес не несе небезпеки. Проте часті викиди адреналіну можуть призвести до таких проблем, як: пошкодження кровоносних судин; підвищений ризик серцевого нападу або інсульту, тривожність, безсоння, головний біль, збільшення ваги.
Війна та адреналінова залежність
У момент вироблення підвищеної дози адреналіну організм здатний працювати на межі своїх можливостей. Тому його викид в умовах ведення бою формує у військових безстрашність. Це природній психологічний стимулятор стресостійкості, відважності та хоробрості.
Найчастіше драйв та адреналін відчувають військові, які вперше потрапляють на фронт. Для них це здається грою «Counter-Strike», де захоплюєшся всім, що відбувається. У таких ситуаціях адреналін підбадьорює та дає сили, військові відчувають себе більш живими.
Однак «після екстремального досвіду психіка втомлюється, а після повернення до цивільного життя, де немає таких стимулів, здається, що ти ніби мертвий всередині. Не відчуваєш смаків життя і минулого спектру емоцій». «Тобі хочеться до хлопців. Розумієш, що там тривають бойові дії й тебе туди тягне. Це як наркотики. Звикаєш до того, що у тебе можуть бути по декілька разів на тиждень виїзди, під час яких отримуєш порцію адреналіну. Потім її не вистачає», – саме такі думки часто можна почути від військових.
Як допомогти адреналіно залежній людині?
Якщо говорити про допомогу ззовні – це лише психотерапія. Ліків проти адреналінової залежності немає. Але ви можете навчитися технік, які допомагають зменшити стрес. Наприклад, йоги або дихальних вправ.
Основний ключ боротьби з наслідками адреналінової залежності в тому, що викликати адреналін можна і без загрози для життя. Є багато способів відчути приток адреналіну у безпечному та контрольованому середовищі: американські гірки, скелелазіння, перегони на трасах з обмеженою швидкістю, рафтинг, дайвінг, квест-руми та навіть перегляд фільмів жахів. Важливо, щоб під час цих занять поруч був хтось, хто зможе контролювати ситуацію і зупинити процес, якщо вам загрожуватиме реальна небезпека.
Головна задача – зменшити ймовірність неприємних наслідків. Адреналіновий залежний у колективі несе серйозну небезпеку для всієї команди, в якій працює. Особливо це стосується ситуацій, в яких людина в гонитві за екстримом несвідомо ставить під загрозою життя колег або побратимів.
Щоб зменшити викиди адреналіну, потрібно перебувати в спокійному середовищі, вимкнути страшний фільм, кілька годин не відволікатися на телефон, не думати про погане.
Щодо допомоги військовим, то люди, які поруч з ними, мають допомагати їм рефлексувати. Військові можуть не бачити себе зі сторони і їм важко усвідомити зміни, які відбулися з ними після повернення. Близькі друзі, знайомі, колеги на новій роботі мають допомагати ветеранам відрефлексувати їхній новий статус і побачити себе зі сторони для того, щоб вони повернулися до нової норми.
Микола Красуля
практичний психолог-методист, регіональний координатор проєкту REAct у Криворізькому регіоні
