Ошо, або Ошо Раджніш, – ім’я, увінчане незвичайною і зловісною аурою.
Він все ще має неймовірно велику кількість прихильників у всьому світі, а його книги користуються шаленою популярністю. Найвідоміша з них, “Книга таємниць Ошо”, є вичерпним коментарем до стародавніх тантричних текстів.
Окрім того, він навчив мільйони людей динамічній медитації та багатьом технікам, які популярні і сьогодні.
Однак є дещо в біографії Ошо Раджніша, що нам цікаво було б знати.
Він керував величезною спільнотою в Сполучених Штатах, мав вражаючу колекцію Роллс-Ройсів і викладав радикальні духовні настанови десяткам тисяч відданих учнів по всьому світу, перш ніж потрапив у скандал, який потряс США впродовж 80-х років.
Його суперечливе життя сьогодні закарбувалося у свідомості кожного, хто має підписку на Netflix, який випустив документальний фільм про нього, – “Дика дика країна” (Wild Wild Country).
Серед найгірших звинувачень в його списку: масове отруєння біо-терористичною зброєю, замах на вбивство та примус до сексуальних стосунків між послідовниками.
Але про все по порядку.
Раннє життя
Ошо народився в сім’ї джайнів у 1931 році і був найстаршим з 11 дітей торговця в штаті Мадхья-Прадеш, Індія.
Уроджений Чандра Мохан Джайн, Ошо жив з дідусем і бабусею до 7 років. Його дідусь помер, і він повернувся до батьків.
Здібний, але неслухняний учень, Ошо здобув репутацію оратора, який мав хист до дебатів та публічних виступів, що викликало суперечки в класі.
Зовні критично ставлячись до багатьох організованих релігій, Ошо висловлював захоплення природою реальності, тим, як вона поєднується з духовністю і, зрештою, як розширити свою свідомість.
У ранні роки Ошо досліджував контроль дихання, йогу, медитацію, піст, езотерику та гіпноз.
Освіта та дискурси
Отримавши університетський ступінь з філософії у 1955 році, він продовжив навчання на магістра філософії в Університеті Сагара.
З 1958 року викладав філософію в Університеті Джабалпура, а в 1960 році став професором.
Однак, вірний своєму духовному досвіду, він врешті-решт знайшов своє покликання як вчитель медитації, а отже, як гуру.
Окрім професорської роботи, він подорожував всією Індією, як “Ачарья Раджніш”, що означає “вчитель Раджніш”, проводячи лекції просто неба впродовж 60-х років.
Ці лекції на піку популярності збирали десятки тисяч слухачів у найбільших містах Індії, і він став відомим у країні. Його дискурс був суперечливим і містив багато тантричного натхнення, завдяки чому його стали називати “секс-гуру” в Індії.
Університет попросив його піти у відставку з посади професора через публічну полеміку, і він погодився, перейшовши на повну ставку в гуру.
Окрім лекцій, він почав проводити сатсани та інтенсивні десятиденні медитаційні табори по всій Індії.
Впровадження техніки медитації Ошо та ініціація неосанньясів
Вже в 1970-х роках Ошо навчав своїй техніці медитації: динамічній медитації, або активній медитації. Цей стиль медитації зазвичай включає період катарсичного вільного руху, за яким слідує період мовчазного спокою.
Ця методика все ще широко використовується і сьогодні і була прийнята терапевтичними фахівцями по всьому світу.
В рамках своїх медитаційних таборів він почав офіційно “посвячувати” неосанній, або учнів, на шлях самореалізації та динамічної медитації.
Заснування ашраму
У 1974 році він заснував свій перший медитаційний центр у Пуні, Індія, офіційно створивши простір для навчання динамічній медитації. Цей “ашрам” приваблював людей з усього світу.
Щоранку він читав лекції англійською та гінді на теми йоги, дзен-буддизму, даосизму, тантри та суфізму, а також інших духовних шкіл. Він також багато говорив про містичні постаті, відомі своїм просвітленням: Будду, Ісуса Христа, Лао Цзи та інших.
Крім того, цей центр на той час пропонував різноманітні терапії, що поєднували східні практики із західною психотерапією.
Саме тут зародився рух Раджніши, який сколихнув світ.
Раджнішпурам
Як передвістя того, що мало статися, наприкінці 70-х років між послідовниками Ошо та місцевою владою виникла напруженість, що призвела до закриття центру в Пуні.
Цей важливий розділ життя Ошо ознаменувався створенням Раджнішпураму в 1980 році, який став темою документального фільму про Ошо від Netflix, що отримав високу оцінку критиків.
Відомий на той час як Бхагван Шрі Раджніш, він разом зі своєю сумнозвісною секретаркою Ма Ананд Шилою переніс рух Раджніши до Сполучених Штатів, на безлюдне ранчо в Орегоні.
Надзвичайно багатий, Ошо був також відомий в цей час під прізвиськом “гуру Роллс-Ройса”.
Протягом 1980-х років близько 7000 послідовників переїхали на ранчо, де всі вони носили червоне, працювали на спільних фермах і допомагали розбудовувати громаду. Раджнішпурам розрісся до злітно-посадкової смуги завдовжки півтора кілометри, пожежної частини, ресторанів, системи громадського транспорту і станції з переробки стічних вод. У нього навіть з’явився власний поштовий індекс: 97741.
Звісно, що наплив сектантів змусив місцевих жителів нервувати. Не допомогло й те, що раджнішисти створили “Сили миру”, – міліціянтів, які ходили територією з автоматами “Узі”, а в місто в’їхали на джипі з кулеметом .30 калібру. Почалися сутички між раджнішистами та місцевими жителями. Раджніші стали захоплювати цілі містечка в Орегоні, в тому числі й місто Антелоп, яке вони негайно перейменували на Раджніш.
Тож дуже швидко Раджнішпурам Ошо став центром загальнодержавного конфлікту, що включав в себе бомбардування, біотерористичні атаки, замах на вбивство, імміграційні махінації, прослуховування телефонних розмов, фальсифікацію результатів голосування та підпали.
Ось декілька з їхніх найцікавіших діянь:
#1: Біо-терористична атака
Напруга зросла, і раджнішистам відмовили в дозволі на будівництво їхнього міста на горі. Саме тоді боротьба стала справді дуже брудною. На чолі з Ма Ананд Шила, раджніші спробували захопити владу в окрузі Васко. Коли закидування автобусами з 2000 безхатченками, які мали проголосувати за членів “Раджніші” на посадах в уряді штату, не спрацювало – влада не дозволила їм проголосувати, – був розроблений новий план.
Протягом двох місяців група заразила сальмонелою 10 закладів харчування у цьому районі, намагаючись придушити волевиявлення виборців. Використовуючи поліетиленовий пакет, наповнений коричневою рідиною, яку вони прозвали “сальсою”, вони наливали сальмонельозну суспензію безпосередньо в салатні заправки, розбризкували її на продукти, клали у воду і взагалі розливали всюди, де тільки могли. 751 людина захворіла, а 45 були госпіталізовані з отруєнням сальмонелою. Ніхто не помер, але якби раджніши дотримувалися свого початкового плану використання сальмонели тифу, або черевного тифу, це, безсумнівно, призвело б до численних смертельних випадків. Незважаючи на те, що змова викликала масову хворобу, вона не спрацювала. Місцеві жителі запідозрили, що це був якийсь напад, і масово проголосували проти кандидатів від Раджніші.
#2: Вибух у готелі
У 1983 році стався вибух готелю, що належав Раджнішам – колишнім мешканцям ашраму.
Цей вибух підштовхнув подвижників ашраму взяти до рук зброю (пістолети-кулемети) і розробити войовничу операцію із забезпечення власної безпеки.
#3: Замах на вбивство
У 1985 році Шила та кілька прихильників громади задумали вбити Чарльза Тернера, державного прокурора США в Портленді.
Крім того, влада також виявила, що у Раджніши був список ворогів, яких вони хотіли позбутися в той чи інший спосіб.
Повідомляється, що спільнота також була відома своїми оргіями та пропагандою вживання наркотиків.
Коли справа дійшла до суду, Шилу засудили до 20 років ув’язнення, а Ошо депортували назад до Індії.
Пізніші роки і смерть
Після низки візитів до різних країн, ворожого прийому та остаточної депортації, Ошо повернувся до ашраму в Пуні, Індія, і взяв на себе більш активну роль у навчанні медитації.
Саме тут він остаточно прийняв ім’я Ошо, відмовившись від титулу “Бхагван”. Кажуть, що “Ошо” в перекладі з японської означає “Майстер” або буддійський монах високого рангу.
Згодом спільнота в Пуні була перейменована в “Міжнародну спільноту Ошо”.
Саме в Пуні Ошо і помер у 1990 році від застійної серцевої недостатності.
Спадщина Ошо
Підсумовуючи, можна сказати, що Ошо Раджніш був одночасно духовним наставником, лідером культу і радикальним філософом.
Спадщина цієї людини насамперед пов’язана з Раджнішпурамом, з його злочинами, боротьбою за владу та сектантською діяльністю. На піку свого розквіту рух “Раджніші” налічував понад 200 000 членів по всьому світу.
Його вчення продовжує жити у формі практичного висвітлення індуїстського, буддистського та джайністського духовного вчення, відомого як медитація Ошо.
Центри Ошо існують до сього часу в таких країнах, як Італія, Німеччина, Нідерланди, США, Індія, Непал. Тож хоча гуру спочив у бозі, його справа живе.
Люк Проуз (Делі, Індія)
