VPN – найактуальніший атрибут сьогодення. Мільйони людей користуються цією технологією щодня. Але чи вміють вони це робити правильно та… Безпечно? У цієї статті ми спробуємо зрозуміти, що таке VPN, як він працює, на що треба звернути при виборі відповідного застосунку та чи можливо повністю захистити персональні дані, користуючись ним.
Як воно працює?
Всі ж знають культову відеогру GTA San Andreas? Пам’ятаєте, як легко круг пальця обкрутити тамтешних полійцейських? Навіть ставши злочинцем №1, можна прямо перед їхніми глазами заїхати в гараж, де вашу автівку перефарбують, після чого служителі відеоігрового закону одразу ж забудуть, що відбувалося мить тому.
Якось так і працює маскування IP-адреси через VPN. Гараж, куди ви заїжджаєте, щоб зберегти анонімність, – це приватний VPN-сервер. VPN – virtual private network, тобто віртуальна приватна мережа – ідеальний бокс для машини. На своїй тачці заїжджаєш у цей бокс — і все! Вважайте вашої автівки ніхто не бачив, бо виїжджає звідти зовсім інший автомобіль та ще й з номерами іншої країни – з іншою IP-адресою. Відтепер можна відвідати раніше закриті для вас в мережі місця. Країну, де виготовлені ваші підроблені номери, можна вибрати самостійно. Наприклад, щоб отримати доступ до регіонального контенту. Як варіант, до американського Netflix.
Але це тільки старі копи з GTA 3 були з мізками рибки Дорі. У 4-ій GTA поліцейські стали розумнішими. Тепер ви повинні зайти в гараж, перш ніж вони вас побачать. Як бути з тим, що шлях від місця, в якому ви перебуваєте до боксу для фарбування, можна відстежити? Відповідь на це питання власне і відрізняє технологію VPN від proxy. Останній просто виступає пунктом підміни, щоб виглядало все так, ніби в точку, що цікавить вас, виїхали не ви, а якийсь іноземець, а вам потрібно було тільки з’їздити в гараж і назад. Але технології VPN – це бокс для перефарбування плюс тунель, який веде прямо до вас. Саму можливість їздити інтернетом вам надає провайдер. Він може простежити ваш шлях, як мінімум до заїзду в гараж. Все тому, що у вашій машині встановлено трекер.
Так ось, якщо ви звернетеся до власників VPN-гаражу, вони на ваш виклик тут же побудують тунель. Тобто навіть у бокс ви тепер заїдете таємно. Сигнал трекера через стіни тунелю не проходить. Вірніше, проходить, але в зашифрованому вигляді.
Навіщо взагалі це потрібно?
Зрозуміло, вся ця VPN-історія потрібна не лише щоб зайти на заблокований сайт. Іноді провайдери не здатні захистити важливі особисті дані від паролів до пін-коду карт. За ідеєю, вони мають передавати їх у зашифрованому вигляді за безпечним протоколом.
Але є безліч законних способів поділитися вашими даними. Сайти збирають cookies, інтернет-провайдери – дані про активність користувачів, оператори публічних мереж у wi-fi – інформацію про mac-адреси, мобільні оператори – відомості про переміщення клієнтів, геолокацію пересування, історію дій у мережі та пошукові запити.
І ось VPN все це оминає. Зашифрований тунель створює приватну мережу всередині загальнодоступного інтернет-з’єднання. Якщо ви підключаєтеся до публічного wi-fi, ніхто не вкраде ваші дані. Ви можете безпечно працювати за віддаленням з конфіденційною інформацією. Встановити геолокацію неможливо, а веб-трафік буде прихований від інтернет-провайдера. Єдине, що він бачитиме – це обсяг даних, які ви використовуєте. Якщо не заходити до своїх обліків, то все буде анонімно.
За ідеєю…
Питання довіри
Далі починаються питання до тих, хто забезпечує VPN. Чи можна довіряти цим хлопцям із гаража? Коротка відповідь – ні. А далі подробиці, в яких треба було б розібратися.
Тунель VPN, яким ви їдете в гараж для перефарбування, непроникний для того, хто хоче підглядати за вами тільки поки цей хтось не відкриє віконце в тунелі, підробивши ключ або забравши його у власника гаража. Або поки хтось не зламає щілину в стіні тунелю хакерським ломом. Або поки він взагалі не залізе в існуючу діру – вразливість. Все залежить від того, з якого матеріалу зроблені стіни цього секретного тунелю. Інакше висловлюючись, від алгоритмів шифрування.
Інструкції для стінобудівників
Хороша новина полягає в тому, що ви можете самі вибирати алгоритми шифрування. Багато VPN-сервісів дозволяють це налаштовувати. Але перш ніж вибрати сам стандарт шифрування (тобто товщину стін тунелю) вам потрібно вибрати протокол, який буде використовувати ваш VPN-сервіс. Протокол – це інструкція, за якою працюють ті самі хлопці з гаража.
Постачальники послуг VPN можуть використовувати кілька типів протоколів VPN, а можуть дати вам вибір. Тут грає роль не лише надійність, а й зручність. Чи сервіс гальмуватиме і чи взагалі встановиться на ваш гаджет? Є кілька поширених протоколів, і всі плюси та мінуси, в принципі, описані вже багаторазово.
Наприклад, PPTP – дітище Microsoft ще з 90-х, популярний, простий та найненадійніший протокол. Фахівці з безпеки запевняють, що зламати пароль можна за добу. За замовчуванням, шифрування взагалі не передбачається, якщо його не налаштувати. А ще він легко блокуються firewall’ом. Зате швидкість підключення висока і він підтримується буквально всіма операційними системами, навіть старими.
Найоптимальнішим називають Open VPN. У нього відкритий вихідний код, це дозволяє розробникам вивчати його та шукати вразливості, що часто називають плюсом. Завдяки цьому протокол постійно та незалежно перевіряється.
Мабуть, більшість VPN-сервісів використовує протокол Open VPN, як основний. Працює він на всіх системах, швидко підключається, але може уповільнити швидкість інтернету.
CCTP ідеальний для windows. Це власна технологія Microsoft. Під іншими системами кажуть, що працює із проблемами.
IKEv2 поважають зручність роботи зі смартфонами. При перемиканні з Wi-Fi на мобільний інтернет не злітає. Швидкість передачі даних висока. Але він сумісний не з усіма системами.
Отже, нарешті розібралися! Тепер можна вибрати VPN-сервіс, тобто гаражних хлопців, які працюють за надійним протоколом, та бути спокійним за анонімність та безпеку?
Знову ні…
У тунелі можуть виникнути дірки, розрив з’єднання. І тоді ваш трафік несподівано вийде публічною мережею. У деяких програмах вас про це навіть не повідомлять. Добре, якщо програма має функцію запобіжника (kill switch) – вона постійно контролює ваше з’єднання VPN-сервером, якщо з’єднання випадково обривається, kill switch блокує доступ до інтернету. Але в іншому випадку ви можете навіть не дізнатися, що VPN злетів.
Але є проблема гірша. Самі власники боксу перефарбування та таємного тунелю можуть виявитися не тими, за кого себе видають. Дослідження кажуть, що серед безкоштовних VPN-сервісів найбільш сумнівних компаній. Вони можуть створювати продукти саме для крадіжки вашої особистої інформації та відстеження онлайн-активності. Хотілося б, як мінімум, знати політику збирання логів сервісу, який ви використовуєте. Логи – це журнал, куди може записуватися вся ваша інтернет активність: ваша IP-адреса, час підключення та час відключення від VPN-серверів, який пристрій ви використовуєте та чим розплачувалися за VPN.
До того ж дуже важливо знати, де фізично знаходиться сервер, до якого ви звертаєтеся, і де зареєстрована компанія, яка надає VPN-сервіс. Потрап перший або друга під юрисдикцію країни, яка вимагає зберігати та видавати спецслужбам логи – ваші дані під загрозою. Держава також може вимагати від компанії підкоритися її законам та блокувати заборонені в країні сайти для своїх громадян, навіть якщо вони змінили ІР. Тобто VPN сервіс прикриє вас тунелем, але все одно не покаже вам заблокований ресурс.
Загалом можна сказати так: при виборі VPN-сервісу слід звертати увагу на:
– використання сучасних та безпечних протоколів;
– геолокацію компанії та її серверів;
– політику збирання логів;
– можливість зупинки відправлення пакетів під час розриву з’єднання.
Свідомий вибір
Але майже завжди є шанс, що самі власники ненадійної VPN-програми здадуть вас за гроші. Або VPN злетить на якийсь час. Або уряд змусить видати ваші дані згідно із законом.
Передбачити всі ходи можна, але тільки якщо ви – невловимий гангстер з GTA. Якщо ж ви – реальна людина, яка заходить в інтернет, – то зрозумівши, як працює VPN, вибирати ви зможете, мабуть, тільки хто саме, з якою ймовірністю, яким способом і кому зіллє ваші дані. Натомість це хоча б буде свідомий вибір.
Кирило Дубняк
