Отже, Канада не збирається втрачати лідерство у прогресивності своєї наркополітики. Цього літа влада провінції Британська Колумбія прийняла рішення запустити проєкт з декриміналізації наркотиків (про те, як вона буде реалізована ми опишемо трохи нижче).
Однак для Канади це зовсім не перша подібна ініціатива. У цій статті ми зробимо невеликий екскурс в історію місцевих програм зниження шкоди.
Insite
Героїн – жахлива, але невід’ємна і неминуща частина життя ванкуверського Іст-Сайду. У 1990-і роки використання спільних голок серед тих, хто вживав наркотики в місті, призвело до найзначнішого спалаху епідемії ВІЛ за межами Африки.
Епідемія змусила владу відкрити перший у Північній Америці пункт із контрольованого прийому наркотиків, який отримав назву Insite. Сьогодні Insite став лабораторією з експериментального апробування нових методів лікування наркозалежності.
Тут усе сяє чистотою, обстановка як у сучасній лікарні – повна протилежність брудним підворіттям, де збираються наркоспоживачі. Лише у червні 2017 року сюди за дозами прийшли понад 10 тисяч людей. За 14 років на території Insite або будь-якого іншого контрольованого пункту для прийому препаратів у Ванкувері від передозування померла лише одна людина.
«Наш центр дає можливість відчути гідне ставлення до себе людей, які здебільшого позбавлені такого ставлення у повсякденному житті», – каже засновник Insite Кріс Бюхнер.
На початку своєї кар’єри він був активістом боротьби з ВІЛ у Монреалі, а директором Insite став для того, щоб «вживання наркотиків стало сприйматися не як злочин чи моральний крах, а як медична та соціальна проблема».
Пацієнтам клініки дозволяється вживати власні наркотики під наглядом лікаря чи медсестри. Insite допомагає підключити споживачів наркотиків до інших соціальних послуг, таких як допомога з житлом та лікуванням психічних захворювань. Тут також надають послуги з детоксикації, які можуть допомогти людям назавжди покінчити з наркотиками.
Численні статті у спеціалізованих журналах British Medical Journal та Lancet підтверджують сентенцію Insite про те, що подібні методи сприяють лікуванню хвороби, знижують кількість правопорушень та реально допомагають людям назавжди позбутися наркозалежності.
Завдяки цим дослідженням подібними пунктами зацікавилася і влада інших міст у Північній Америці. На сьогоднішній день міністерство охорони здоров’я Канади ліцензувало 16 клінік для контрольованого прийому наркотиків по всій країні.
Спасіння на свій страх та ризик
Восени 2016 року було створено «Товариство з профілактики передозування» – по суті, це місце, в якому фахівці можуть контролювати вживання наркотиків залежними з метою їхнього лікування. Місце це отримало назву «Майданок 62». Він навчав людей користуватися налоксоном, а також розпочав краудфандингову кампанію зі збору коштів для допомоги наркозалежним у придбанні налоксонових наборів.
На відміну від Insite, на який, за спеціальним розпорядженням уряду, не поширюється дія закону про наркотики, «Майданок 62» спочатку існував на свій страх та ризик. До Різдва 2016 року, коли департамент охорони здоров’я Ванкувера нарешті надав йому ліцензію, поліція просто закривала на їхню діяльність очі.
«Суспільство з профілактики передозування» знаходиться в трейлерах та наметах. Більшість добровольців живуть у цьому районі і або самі споживають наркотики, або від наркозалежності страждає хтось із їхніх близьких.
Там де перетинаються доріжки
Зовсім недалеко від «Майданка 62» знаходиться один з найбільших складів героїну в місті. Але це не лігво наркодилерів. Це клініка Providence Crosstown – єдиний медичний заклад у Канаді, де наркозалежні можуть за рецептом отримувати героїн.
Хоча діацетилморфін – чистий героїн – виписують деякі лікарі в Британії та деяких інших країнах Європи, Crosstown – єдине місце в Північній Америці, де наркоспоживачі отримують допомогу, коли їм терміново потрібна доза. Програма була запущена у 2009 році та працює на повну потужність.
Один із клієнтів – Рассел Купер. Величезний хлопець у шкіряному жилеті, він схожий на героя серіалу «Сини анархії». Своїм тихим голосом він каже, що чудово розуміє тих, хто висловлюється проти таких методів лікування.
«Я їх не звинувачую. Чому їхні податки мають витрачатися на насолоду наркоманам? – каже він після прийняття ранкової дози. – Єдине, що я можу їм на це сказати: залежність – це страшна річ».
Рассел приймає наркотики ось уже 30 років, після того, як вперше спробував героїн у в’язниці.
Спершу йому сподобалося. Але коли дія наркотику закінчилася, його почало трясти, він весь покрився потім і думати міг тільки про одне – де б добути нову дозу.
Вийшовши з в’язниці, він став торгувати наркотиками – іншого способу добути гроші для підтримки своєї залежності він не мав. Багато разів пробував лікуватися метадоном, іноді йому за рік чи навіть два вдавалося обходитися без наркотиків. Але залежність завжди поверталася.
«Метадон наче накриває тебе ковдрою, але рано чи пізно ти все одно замерзаєш», – каже він.
За словами головного лікаря клініки Crosstown Скотта Макдональда, Рассел Купер – ідеальний кандидат для такої програми. Героїн за рецептом – остання надія для тих, хто багато разів безрезультатно намагався відмовитися від наркотику, каже він.
Як і Insite, Crosstown також пов’язує наркозалежних з різними соціальними послугами у місті. Саме в цьому, як вважає Макдональд, і полягає його функція. При контрольованому вживанні люди отримують можливість не померти від передозування та шанс перестати вживати наркотики взагалі.
Чи тут є майбутнє?
Незважаючи на велику кількість програм боротьби з залежністю у Ванкувері, зростання смертей від фентанілу означає, що медикам весь час доводиться наздоганяти новий рівень.
«Іноді здається, що йдеш мостом у нікуди», – каже Бюхнер.
Зараз він працює в центрі Fraser Health у передмісті Ванкувера і вважає, що програми, що застосовувалися в Insite, тут можуть виявитися далеко не такими ефективними: «У центрі міста всі передозування зосереджені в одному кварталі, тут же вони сильно розкидані».
Більшість смертей від передозування відбувається, коли людина приймає наркотик у себе вдома поодинці. Тому так важливо, щоб у цей момент він перебував під наглядом.
Fraser Health відправляє фахівців у місця, де в минулому були випадки передозування, роздає набори з наксолоном та здійснює спостереження за вживанням у будинках для наркозалежних.
Проте уряд, вважає він, має вкладати більше коштів у надання житла, медичного обслуговування та освіти, щоб у людей з самого початку не з’являвся потяг до наркотиків.
Назад в сьогодення
Але все-таки, що ми маємо сьогодні?
Дорослим буде дозволено мати загалом 2,5 грама опіоїдів, кокаїну, метамфетаміну та МДМА.
Самі ці речовини, як і раніше, будуть поза законом. Однак при виявленні невеликої кількості окремих наркотиків для особистого вживання у дорослих поліція не заарештовуватиме їх і конфіскуватиме знайдене. Натомість їм буде запропоновано інформацію про доступні медичні та соціальні послуги.
У своєму запиті до федерального уряду минулого року влада Британської Колумбії попросила про зміну законодавства, щоб, як було сказано, не зіштовхуватися із ганьбою, яка часто заважає людям звертатися за допомогою.
Федеральний міністр з питань психічного здоров’я та наркозалежності Керолайн Беннетт заявила у вівторок, що протягом багатьох років ідеологічна опозиція мінімізації збитків забирала занадто багато життів.
«Ми йдемо на ці заходи, щоб урятувати життя, а також дати людям, які вживають наркотики, можливість вибору та збереження гідності», – сказала вона.
Мер Ванкувера Кеннеді Стюарт заявив, що нинішнє рішення знаменує собою фундаментальне переосмислення політики щодо наркотиків, яка віддає перевагу охороні здоров’я, а не кайданкам.
Програма діятиме з 31 січня 2023 року до 31 січня 2026-го. У схемі є деякі винятки: зокрема нові правила не застосовуватимуться на територіях початкових та середніх шкіл, дитячих установ, аеропортів. Послаблення не поширюються на військовослужбовців Канади.
П’ять років тому в Британській Колумбії було оголошено надзвичайну ситуацію в галузі охорони громадського здоров’я у зв’язку зі стрімким зростанням кількості передозувань. З того часу смертність від передозування наркотиками досягла історичного максимуму: з 2016 року в провінції від неї померло понад дев’ять тисяч людей.
У Канаді дедалі частіше звучать заклики до зміни політики у бік охорони громадського здоров’я. Із заявами про необхідність декриміналізувати низку наркотичних речовин виступали чиновники від охорони здоров’я та Канадська асоціація начальників поліції.
За словами Беннетт, схема в Британській Колумбії може стати взірцем для інших юрисдикцій у Канаді.
Сподіватимемося, що курс на людське ставлення до наркозалежних підхоплять як інші провінції цієї країни, так і весь світ загалом.
Робін Левінсон-Кінг (Ванкувер, Канада)
