Мартін Шкрелі – найненависніший бізнесмен в історії США та взагалі всього світу. Людина, яка без жодних вагань вирішила нажитися на тому, що покликане рятувати життя людей із ВІЛ-позитивним статусом. Причому своєї жадібності герой цієї статті мало того, що ніколи не приховував, але ще й бравірував їй.
І зараз ми дізнаємося все про одного з наймерзенніших людожерів на цій планеті.
Погане дитинство
Мартін Шкрелі народився 1983 року в сім’ї іммігрантів з Албанії та Хорватії. Його дитинство пройшло у бідних районах Нью-Йорка. У молодому віці його регулярно били батьки. Через аб’юзивні стосунки в родині Шкрелі часто страждав від панічних атак. У школі, за спогадами друзів, він «соромився свого походження». Простіше кажучи, Мартін ріс зовсім не із золотою ложкою у роті. Швидше за все, саме це стало причиною його манії величі – з дитинства він ставив собі завдання розбагатіти і помститися всьому навколишньому світу.
Шкрелі мав два «козирі» в рукаві – це його інтелект і відсутність будь-якої совісті.
Мартін зміг трансформувати ненависть у цифри: вже у шість років він умів рахувати квадратне коріння і напам’ять знав таблицю Менделєєва. Він був тією дитиною, яка любить грати в шахи і замість нової ігрової приставки просить у батьків купити підручник з фінансових інвестицій.
Хедж-фонди1 та фарма
Новий розділ у житті Мартіна Шкрелі розпочався 2000 року. Йому було 17 років, коли він потрапив на стажування до хедж-фонду Cramer, Berkowitz and Company. Через шість років він запустив свій хедж-фонд Elea Capital Management. Через рік компанія отримала позов на $2,3 млн. і закрилася. Незабаром після цього, 2008 року, Мартін Шкрелі запустив новий проект – фонд MSMB Capital Management. Ця організація послужила мостом для бізнесмена у фармакологічну галузь, де він створив кілька компаній та ухвалив ряд одіозних рішень.
На 5465% більше
У 2015 році фармакологічна фірма Шкрелі – Turing Pharmaceuticals – набула права на ліки Дараприм. Воно використовується з 1950-х років для лікування токсоплазмозу – захворювання, особливо небезпечного для людей із ВІЛ/СНІД. Усього за одну ніч у середині вересня 2015 року ціна таблетки Дараприм зросла у 55 разів: із $13,5 до $750. У США такі підвищення законні, оскільки уряд не втручається у регулювання цін на ліки. Більше того, рішення Шкрелі не було унікальним. Так регулярно роблять і інші компанії. Наприклад, канадська компанія Valeant Pharmaceuticals у період з 2014 до 2015 року підняла ціни більш ніж на 20 лікарських препаратів. У середньому вони виросли на 43%, але деякі ліки подорожчали набагато сильніше. Наприклад, купивши у компанії Marathon права на кардіологічний препарат Isuprel, Valeant збільшила ціну на нього на 718% з $180 до $1 472. Ціна Nitropress зросла з $215 до $881. Однак такі компанії зазвичай тримаються у тіні. Шкрелі ж поводився зухвало, максимально рекламував своє рішення і змусив американців розмірковувати про правильність системи, що дозволяє такі дії.
У позові від 2020 року проти Шкрелі зазначено, що навіть із в’язниці Мартін (якому, забігаючи наперед, таки довелося сісти) керує бізнесом: у серпні він обговорював із керівництвом компанії, як боротися з конкурентами. Він доручив співробітникам стежити, щоб лікарі не продавали більше однієї упаковки ліків за один раз.
За його словами, інші компанії не отримають доступ до препарату і не зможуть розробити аналог. Шкрелі сказав керівництву, що без аналога Дарапрім стане “вічним” активом вартістю “600 мільйонів доларів”.
Тут слід уточнити один момент. Дараприм – це не просто назва лікарського препарату, а захищена законами США торгова марка (інших країн ця історія практично не стосується). Дараприм можна було б випускати і під іншими назвами, але для цього компанії, яка візьметься це робити, знадобиться багато років, оскільки регулятори США повинні схвалити лікарський препарат і дозволити його продавати. Це дорого та довго. Шкрелі викупив за 55 млн. доларів США права на торгову марку «Дараприм» (причому термін дії патенту вже минув) і створив контрольовану схему поширення цього препарату, з можливістю грати ціною. Навіть якщо конкуренти Шкрелі вирішать налагодити випуск дженерика в США, це буде непросто, з описаних вище причин.
Несподівана реакція у відповідь
Важко собі уявити, скільки людей з ВІЛ-позитивним статусом постраждало внаслідок жадібних дій Мартіна Шкрелі. До речі, допомогу всім постраждалим вирішили надати… Австралійські школярі…
Так, це не жарт. Австралійські школярі створили аналог приватизованих Мартіном Шкрелі ліків проти токсоплазмозу.
17-річні сіднейці працювали над ліками у шкільній науковій лабораторії. Діти розповіли, що займалися проектом близько року, щоб привернути увагу до невиправдано високої ціни препарату. Їхня версія коштує 20 доларів за майже чотири грами, що в США обійшлося б покупцю в 110 тисяч доларів.
«Було безліч спроб і помилок. – розповідав Брендон Лі, один із учасників проекту – Ішов процес. Нам довелося повторювати багато реакцій, пробувати проводити їх у різних умовах, щоб побачити, які саме речовини та в якому поєднанні дадуть Дараприм. Деколи це були емоції, схожі на американські гірки. Я думаю, ми, учні середньої школи, можемо донести до суспільства посил про те, що навіть звичайні школярі здатні зробити цей препарат і за досить низькою ціною».
Весь робочий процес школярі виклали в інтернет, щоб вчені з усього світу могли бачити результати та допомагати порадою.
Одинадцятьох австралійським школярам не просто вдалося відтворити дараприм, він вийшов у них дуже чистим, вищої якості. Але, на жаль, продавати його на американському ринку було заборонено, оскільки ексклюзивні права на той час належали Turing Pharmaceuticals.
«Я не могла викинути цю історію з голови, — розповідала тоді докторка Еліс Вільямсон з Сіднейського Університету. — Це так несправедливо, особливо тому, що ліки такі дешеві у виробництві і продавалися всі ці роки (з 1950-х – прим. від ред.) за низькою ціною».
Придбання унікального альбому
Крім махінацій з ліками, у 2015 році Мартін Шкрелі придбав єдину копію альбому Once Upon a Time in Shaolin гурту Wu-Tang Clan. Репери навмисно створили лише один екземпляр і продали його дуже дорого. За повідомленням Bloomberg, ціна склала $2 млн. Її вніс Шкрелі, який, за власним зізнанням, так і не послухав альбом повністю.
Коли до нього в гості для інтерв’ю приходила журналістка Vice, бізнесмен продемонстрував, що платівка просто валяється на полиці і використовується як підставка для напоїв.
Згідно з документами, в комплект входили два компакт-диски з аудіозаписами, коробка з кедра, вкрита чорною коров’ячою шкірою зі світло-бежевою оксамитовою підкладкою, внутрішня коробка з нікелю та срібла, а також футляр з дорогоцінним камінням. Шкрелі також отримав книгу в шкіряній палітурці з літографіями, що зображують обкладинки альбомів та учасників гурту.
Предмети справді перебували в поганому стані: внутрішня коробка зі сріблом потьмяніла, в деяких місцях змінився колір, на зовнішній коробці були подряпини, а футляр з дорогоцінним камінням покритий відбитками пальців.
Єдиний екземпляр Once Upon a Time in Shaolin у жовтні 2021 року за чотири мільйони доларів придбав колектив PleasrDAO, який займається інвестиціями в цифрові активи.
Провокатор 80-го рівня
Шкрелі відомий своїми провокативними постами та харасментом у соціальних мережах. На початку 2017 року адміністрація Twitter видалила його обліковий запис із 200 тисячами підпісників через харасмент журналістки Лорен Дука. За місяць до цього Дука опублікувала у виданні Teen Vogue колонку “Дональд Трамп газлайтит Америку”, після чого її в соцмережах почали атакувати тролі та ненависники, включаючи Мартіна Шкрелі. Він запросив її на церемонію інавгурації Трампа, вказав у своєму профілі, що трохи закоханий у неї, а потім прифотошопив свою голову до фотографії журналістки та її чоловіка — і зробив це своїм фото профілю. Дука звинуватила його у цілеспрямованому харасменті (що заборонено політикою Twitter). Сам він заявив, що його дії не можуть вважатися харасментом, оскільки Дука не просила його припинити, а також звинуватив її в неповагу до права любити її.
Нагорода за волосся
Ще одну витівку Шкрелі провернув у 2017 році. Під час турне екс-кандидата в президенти Хілларі Клінтон по країні він запропонував у своєму Facebook нагороду в $5 тис. тому, хто зможе зібрати волосся з її голови і принести йому. Його затримали за звинуваченням у «соціально-небезпечній поведінці» та відпустили під заставу $5 млн, після чого він вибачився та додав, що заява була сатирою. Однак суддя скасувала заставу і відправила бізнесмена до в’язниці, що особливо охороняється, до винесення вироку.
Фінальне покарання
У березні 2018 року суд присяжних відправив Мартіна Шкрелі у в’язницю на сім років за шахрайство та брехню інвесторам під час роботи з хедж-фондами. Прокурори запитували щонайменше 15 років, захист наполягав терміном до 1,5 років. Крім того, Шкрелі виплатив штраф у $75 тис., а з його статків у $27 млн було конфісковано $7,3 млн. У своїй заяві бізнесмен сказав: «Мною ніколи не рушили гроші. Мені хотілося зміцнити свій статус та покращити репутацію. Я тут через свої дурні, грубі й безглузді помилки». Як то кажуть, «живі перекази, а віри їм не ймеш». Так само, як не маємо й віриі в здатність настільки жадібної людини виправитися і перестати думати про наживу на чужому горі.
1Хедж-фонд – це інвестиційний фонд, який має право вкладати гроші учасників у будь-які види активів і не повинен при цьому дотримуватись вимог певної пропорції диверсифікації коштів.
В’ячеслав Кобзар
