Зараз, коли йде повномасштабна війна, нам в жодному разі не можна піддаватись паніці та провокаціям ворога. Моральний дух українців повинен бути сильним та непохитним. Тому питання інформаційної гігієни – це питання безпеки кожного українця й українки.
Країна-агресорка постійно бажає посіяти паніку, щодня вигадуючи все нові й нові нісенітниці, старанно намагається засмітити наші голови фейками, відвертає увагу на несуттєві речі, нав’язує українцям нетипові моделі поведінки, відволікає від дійсного шахрайства, заставляє робити помилки під час паніки. На жаль, такі помилки робимо не лише ми, а й впливові інформагентства, надаючи слово перефарбованим та переобутим політикам, військовим та політичним аналітикам.
Проаналізуємо статистику: 47% українців, які користуються інтернетом, беруть новини з Facebook. 73% з них не дотримуються правил інформаційної гігієни (дані 2021 року). З кожним роком цей відсоток значно зростає.
Так, у 2020 році він ще був 54%, які розподілились наступним чином:
34% користувачів публікували маніпулятивні заголовки та публікації (2021 рік – 39%);
29% користувачів публікували посилання на сайти-сміттярки (2021 рік – 61%);
13% користувачів публікували фейки (2021 рік – 26%);
10% користувачів проходили тести, які викрадали дані (2021 рік – 25%).
Точних даних за 2022 рік не опубліковано, але ми можемо зробити припущення, що відсоткова кількість користувачів, що порушують інформаційну гігієну, не зменшилась. Навпаки, з початком повномасштабного вторгнення росії розповсюдження фейкової інформації збільшилось, почалась велика інформаційна війна, зросла кількість атак на різні державні установи, що у свою чергу потягло за собою здійснення кібератаки для розповсюдження фейкової інформації.
Наведу 2 приклади:
У березні 2021 у Facebook ширився спам-допис “Подивіться, хто відвідував ваш профіль”. Сама соціальна мережа не надає таких даних. При натисканні на посилання в тексті, користувачу потрібно було натиснути ще одну кнопку. Після цього на комп’ютер завантажувався архів, який містив вірус.
Результати тестів на кшталт “Яка сутність ховається всередині вас” поширюють люди при високих посадах та наукових ступенях, а також ті, чиї сторінки вільні від сміттярок та фейків. Кожен четвертий реальний користувач українського Facebook публікував результати тестів, ігор, опитувань, флешмобів, які збирають дані в обхід соціальної мережі.
Зважаючи на те, що сьогодні фейки поширюються зі швидкістю звуку, варто вміти їх розпізнавати.
Нижче наведено 9 найпоширеніших ознак фейкових новин.
1. Яскрава емоційна забарвленість. Фільтруйте новини з заголовками «Шок!», «Сенсація!» та інші.
2. Емоційний заголовок не відповідає змістові статті. Ви всі зустрічали подібні заголовки, наприклад, в ютубі: «Шок! Годину назад…» або «Сенсаційна новина! Він все ж таки…» За такими заголовками найчастіше йдуть фото відомих людей. Чим емоційніше назва, тим більша ймовірність що ви перейдете за цим посиланням, тобто збільшите кількість переглядів та заробіток пропагандиста.
3. Ненадійні інформатори. Якщо в статті відсутнє посилання на першоджерело, не довіряйте цій новині.
4. Думка, оцінка, припущення не дорівнює фактові. Не потрібно довіряти припущенням, таким чином ви тішите себе ілюзіями, які потім не збуваються. Таким чином падає моральний дух населення
5. Розповсюдження стереотипів та навішування ярликів. Це один із найдієвіших методів пропаганди.
6. Теорія змови. Якщо стаття чи пост написані у стилі «Масони домовились з інопланетянами..» – то не варто довіряти та взагалі продовжувати читати дану новину.
7. Упереджене і однобоке висвітлення події. Якщо в статті йдеться про висвітлювання, наприклад сварки, то варто звернути увагу на те, аби там фігурували коментарі двох сторін
8. Помилки в публікаціях. Звертайте увагу на помилки у словах, недостовірних фото та відео.
9. Неправдиві дата публікації та час. Звертайте увагу на те, чи вказано дату публікації, чи достовірні новини на теперішній момент, чи це переопубліковані дані.
Аби убезпечити себе та не потрапити на гачок пропагандистів Міністерство культури та інформаційної політики України розробили
10 порад яких варто дотримуватись:
1. Не поширюйте дезінформацію. Зберігайте самоконтроль і не поширюйте інформацію емоційного характеру в соціальних мережах.
2. Наша країна захищає та продовжує боротись за свою територію. Якщо ви чуєте протилежне – це неправда.
3. Не вірте та не поширюйте інформацію із сумнівних джерел. Лише інформація з офіційних сторінок та каналів державних органів та Суспільного мовлення.
4. Жодним чином не поширюйте інформацію про переміщення українських військ.
5. Повідомлення про нібито обстріли мирного населення українськими військами – неправда. Ворог хоче підірвати вашу довіру до власних захисників.
6. Агресор поширює різні чутки не лише про бійців, а й про військово-політичне керівництво. Довіряти ворогу не можна.
7. Інформація на приватних акаунтах може не відповідати дійсності. Не діліться нею.
8. Агресор поширюватиме наклепи та «зраду» через свої офіційні чи підконтрольні канали. Перевіряйте патріотичні на вигляд, але сумнівні повідомлення та заклики.
9. Зберігайте єдність та підтримуйте одне одного
10. Якщо перервався інтернет-зв’язок або сторінки державних органів були зламані, звертайтесь до Суспільного мовлення.
На останок наголошу: що наш мозок потребує перепочинку. Тому не варто забувати хоча б два-три рази на день давати своєму фізичному та емоційному станові відпочивати від новин. Не поширюйте фейки, не довіряйте сумнівним джерелам. Не довіряючи, не переходячи за сумнівними посиланнями, ви допомагаєте здолати ворога на інформаційному полі бою.
І наостанок ще трошки статистики: 50% українців вважають, що вміють розпізнавати фейки. Проте лише 3% можуть це робити насправді. І наше завдання – збільшити цей відсоток. Хоча б в 33 рази.
Микола Красуля
практичний психолог-методист, регіональний координатор проєкту REAct у Криворізькому регіоні
