Можна без перебільшення сказати, що адреналін – найвідоміший і найпопулярніший гормон в історії людства. Його ім’я вже давно покинуло медичні довідники і стало частиною масової культури.
Але навіть якщо залишити осторонь поп-культуру і звернутися до суто фізіологічного боку питання, то можна з упевненістю сказати, що без адреналіну саме виживання окремо взятої людини було б під питанням.
Тікаючи від собаки, людина може досягти швидкості, з якою ніколи у звичайному житті не бігала. Або під час обстрілів поранений не відчуває уражень та самостійно дістається укриття. Ці дива з нашим тілом робить саме адреналін.
Та іноді викиди адреналіну стають звичними — це цілком ймовірно в умовах війни. В деяких випадках звичка переростає у залежність.
Увесь механізм в дії
Ці процеси відбуваються підсвідомо. Інформація про потенційну небезпеку передається до мигдалини – частини мозку, яка відповідає за обробку емоцій. Вона розташована всередині головного мозку.
Потім інформація передається до гіпоталамуса – невеликої ділянки в основі мозку, яка також відповідає за регулювання гормонів. Звідти сигнал направляється до наднирників. У відповідь наднирники виділяють адреналін у кров. Цей гормон потім поширюється до різних органів, викликаючи описані вище симптоми.
У деяких людей виникає залежність від ефекту, який супроводжує цей «викид адреналіну». Як і у будь-якій залежності, в такому випадку людина починає шукати способи відчувати цей стан знову й знову.
Поведінкова залежність
Людей, які постійно прагнуть таких відчуттів, часто називають “адреналіновими наркоманами”, “шукачами гострих відчуттів” або просто відчайдушними. Однак це не зовсім пов’язано з безрозсудною відчайдушністю. Це форма поведінкової залежності, аналогічна залежності від азартних ігор, спорту або шопінгу, оскільки в жодному з цих випадків немає зовнішньої хімічної речовини.
Адреналінова залежність сама по собі не є шкідливою, але може призвести до неперемірної участі в небезпечних видів діяльності. У момент небезпеки такі люди часто втрачають здатність раціонально сприймати ситуацію – вони можуть не усвідомлювати наслідків ризику.
Існує багато різних проявів адреналінової залежності. Люди, які страждають від неї, часто займаються екстремальними видами спорту, такими як парашутний спорт, мотогонки, скелелазіння. Інші обирають небезпечні професії, такі як рятувальники, пожежники, військові, журналісти та інші.
Ось деякі ознаки наявності адреналінової залежності:
людина відчуває сильний потяг до діяльності, що несе великий ризик;
якщо вона не бере участь у такій діяльності, то відчуває розчарування, апатію, занепокоєння;
людина втрачає інтерес до інших видів діяльності;
продовжує йти на ризик навіть попри негативні наслідки попереднього досвіду — наприклад, травми;
стає дедалі залежнішою від ризикової діяльності, збільшуючи свій досвід.
Але діяльність, що викликає у нас приплив адреналіну, необовʼязково має бути небезпечною для життя. Дехто намагається викликати симптоми деструктивною поведінкою — наприклад, крадіжками, навмисним пошкодженням чужого майна, водінням автомобілю на великій швидкості. Якщо ви спеціально нариваєтеся на сварки, свідомо маніпулюєте людьми або відкладаєте роботу на останню мить, щоб дороблювати все в стресі, це також може бути ознакою залежності від адреналіну. Ще такі залежні часто зловживають алкоголем та наркотичними речовинами або змішують їх, знаючи про можливі наслідки.
Невидима хвороба
Діагнозу “адреналінова залежність” немає у Міжнародній класифікації хвороб. Також не існує спеціального тесту, який би визначав наявність адреналінової залежності у людини. Однак, існує перелік характеристик, які часто спостерігаються у людей, які шукають гострі відчуття.
Самі по собі ці характеристики не є небезпечними. Вони навіть можуть бути корисними і сприяти успіху в житті. Проте, якщо людина з цими рисами постійно піддає своє життя ризику, то варто задуматися про проблему.
Також є дослідження, в яких розглядають звʼязок між досвідом солдатів, що побували на війні, із їхнім потягом до екстриму. Ймовірно, коли людина потрапляє в умови, де вимушена відчувати стрес і загрозу для життя регулярно, викид адреналіну стає звичкою. Тож коли людина повертається до мирного життя, вона може шукати можливостей відчувати викид адреналіну знову.
Ставки зростають
Сутність небезпечних ситуацій полягає в тому, що в них є якийсь ризик. Тому цілком ймовірно, що в результаті екстремальних захоплень людина ризикує отримати травми, а в деяких випадках і померти. Така ймовірність зростає з часом, адже ловці адреналіну втрачають розсудливість і йдуть на все більший ризик.
Крім того, такі захоплення можуть впливати і на гормональний фон. Ефект від викиду адреналіну в кров короткостроковий — він зникає після того, як небезпека минула. Сам по собі цей процес не несе небезпеки. Проте часті викиди адреналіну можуть призвести до таких проблем:
- пошкодження кровоносних судин;
- підвищений ризик серцевого нападу або інсульту;
- тривожність;
- безсоння;
- головний біль;
збільшення ваги.
Що можна протиставити?
Якщо мова йде про надання допомоги зовні, то єдиним ефективним методом є психотерапія, оскільки не існує медикаментозного лікування для адреналінової залежності. Проте можна навчитися різним технікам, які сприяють зниженню рівня стресу, таким як йога або дихальні вправи.
Також варто враховувати, що існують певні захворювання, пов’язані з надмірним виробленням адреналіну в організмі. Наприклад, рак наднирників може призводити до збільшеної продукції адреналіну, що сприяє розвитку адреналінової залежності. Тому рекомендується пройти медичне обстеження, щоб виключити подібні причини.
Головний ключ до управління наслідками адреналінової залежності полягає в тому, що можна викликати адреналін без наявності реальної загрози для життя. Існує безліч способів відчути адреналін в безпечному та контрольованому середовищі, таких як американські гірки, скелелазіння, перегони на обмеженій швидкості, рафтинг, дайвінг, квест-кімнати і навіть перегляд фільмів жахів. Важливо, щоб під час таких занять поруч був людина, яка здатна контролювати ситуацію та зупинити процес, якщо з’явиться реальна небезпека.
Тож як це лікувати?
Основна мета полягає в зменшенні ймовірності негативних наслідків, які можуть виникнути в результаті адреналінової залежності. Важливо знайти безпечні способи відчуття притоку адреналіну, такі як спорт, хобі або розважальні активності, що дозволяють відчути емоційну насиченість без підвищеного ризику для життя.
Адреналіновий залежний у колективі несе серйозну небезпеку для всієї команди, в якій працює. Особливо це стосується ситуацій, у яких людина, прагнучи екстримальних відчуттів, несвідомо ставить під загрозу життя колег чи побратимів. Тож, якщо ви впізнаєте залежного від адреналіну серед своїх колег чи підлеглих, наполягайте, щоб цю людину не ставили на завдання, де вона б ризикувала своїм життям – принаймні до того моменту, поки вона не пройде курс психотерапії.
Підсумовуючи, розуміння та свідоме керування адреналіновою залежністю можуть допомогти забезпечити безпеку, здоров’я та здобуття емоційного задоволення у житті. Шлях до одужання може бути складним, але з підтримкою, свідомими виборами та психотерапією, людина здатна пройти його.
Назар Мозель
