Гібридна війна, яку активно розв’язала росія навесні 2014 році, триває. Для багатьох з нас, коли ми вперше почули цей термін, було незрозуміло: гібрид – це добре чи погано? Бо з садово-польового досвіду все гібридне, що засаджувалось в плодючу українську землю, приймалось і давало ще більші сходи та врожай, ніж дички. Під час війни ця метафора прижилась і дає непогані врожаї. Але ці плоди для українців отруйні, бо руйнують етнічну єдність, а для ворогів такі м’які нефізичні підривні операції вже тривалий час превалюють над жорсткою силою на справжньому полі бою, де рашистам дають відсіч наші котики з ЗСУ.
Інформаційна війна проти українців з допоміжного засобу ведення бойових дій вже давно перейшла у самостійну операцію. І протистояння ворогу в інформаційній сфері, який б’є на ураження української свідомості, – наше спільне завдання. Така ж місія, як і протистояння нелюдам в інших чотирьох сферах: на суходолі, воді, повітрі та в космосі.
Завдання інформаційного протиборства ворога дуже просте: захопити та утримувати інформаційну перевагу над противником. Для цього ретельно плануються акції інформаційного впливу, спеціальні інформаційні операції та ціла інформаційна війна.
Небезпечне оточення
Термін ІПсО не такий відомий широкому загалу, як, наприклад, «пропаганда» чи «інформаційна війна». Абревіатура «ІПсО» розшифровується як «інформаційно-психологічна операція». Простими словами – це застосування пропаганди (а також дезінформації, кібератак, перебільшення чи применшення інформації та інших методів впливу) для інформаційної війни. За допомогою ІПсО нас намагаються підвести до одного висновку: легше здатися ворогу, аніж воювати.
Україні й українцям дуже важко протистояти інформаційній війні. Національні незалежні медіа, українська кіноіндустрія поки не здатні наздогнати та протистояти великим світовим інформаційним магнатам, які заполонили етери. Український інформаційний простір вже давно окуповано. Пригадаймо лишень той російський сморід, який десятиліттями незалежної України лунав з багатьох загальнонаціональних радіоетерів. «русская тюремная романтикоблатная» щодня проводжала та зустрічала нас з роботи, коли ми пересувались марухою по місту. Який відсоток світлих україномовних пісень з загалу ми могли почути? Значна кількість українських зірок цуралась писати й співати солов’їною. Наприклад, тільки війна і неможливість потрапити з російськомовним на українське ТВ змусило Ольгу Полякову перекласти її шлягер «Королева ночі» українською. І вийшло краще за москальський оригінал. Олю, а раніше що, було слабо? Чи мови не знала?
Інформаційне протиборство має свої 5 принципів (так званих «5Д»): дезорієнтація, демотивація, дезорганізація, деморалізація, дискредитація. І діють вони через чотири арсенальні складові (4D): залякування (Dismay), спотворення (Distort), заперечення (Dismiss) і відволікання (Distract) населення. Розірвати народну єдність, нацькувати один проти іншого, погрузити в ситуацію невизначеності та втрати ціннісних орієнтирів та моральних норм, втратити авторитет до вищого державного керівництва, командних сил ЗСУ – завдання кожної інформаційної спецоперації ворога.
Невіртуальний фронт
Війська інформаційно психологічних операцій, війни в інформаційному просторі – наша сучасність. Постійні атаки проводяться на нашу свідомість та на нашу здатність самостійно приймати рішення. Фейки, маніпуляції, пропаганда, ботоферми – все це складники інформаційно-психологічних операцій, які веде росія проти українців.
Психологічна війна (Psychological Operation) або інформаційно-психологічна операція (ІПсО) базується на тому, що люди живуть емоціями та піддаються впливу одне одного в соціумі. Один з прикладів – створення «брудної бомби» та постійне навіювання страху щодо початку ядерної війни. Так росіяни намагаються змусити світову спільноту повернути Україну до перемовин.
Розробляють і втілюють інформаційно-психологічні операції структури, що належать до збройних сил або міністерства оборони тієї чи іншої країни. Також до створення ІПсО можуть бути залучені недержавні організації, які насправді контролює уряд. Яскравим прикладом є ботоферма в Ольгіно (передмістя Санкт-Петербургу), яка займалася просуванням прокремлівських наративів по всьому світу, зокрема й в Україні. “Ольгінські тролі” доклали руку до розхитування громадської думки в Україні починаючи з 2014 року. Саме вони були кураторами інтернет-антимайданів та створювали видимість підтримки президента-втікача та проросійського курсу України. І саме вони є авторами думки, що «Україною керують фашисти».
Як це працює?
Перелічити всі можливі варіанти ІПсО неможливо. Так, ще на початку війни було знайдене російське коріння програми, яка перетворювала фото профілю в українця-патріота. Навіщо? Все просто: російські спецслужби через фейкові патріотичні сторінки легко поширюють оманливу інформацію, щоб залучити до цих думок тих українців, які сліпо вірять «землякам». Пам’ятайте: український прапор на аватарці коментатора в інтернеті ні про що не свідчить. За таким профілем не обов’язково стоїть реальний українець. Та й в коментарях таких фейкових сторінок за весь час війни знайдено чимало безглуздих мовних помилок та русизмів.
Найулюбленішими тезами ІПсО є наступні: “ми не знаємо всієї правди”, “українська влада щось від нас приховує”, “борються олігархи – страждає народ”. Ефектом від нагромадження змов є те, що людина починає вважати себе маленькою і не здатною нічого змінити.
Ще один метод – якомога більш неймовірна інформація. Бо чим більше людина здивована чи шокована тим, що вона дізналася, тим більша імовірність того, що вона поділиться цією інформацією і вона, як наслідок, рознесеться. Прикладів маємо безліч: розіп’ятий бандерівцями хлопчик у трусіках, закатовані снєгірі (бо вони російські, а не жовто-блакитні, як синички), поїдання немовлят, візитка Яроша, «клаптик землі й два раби», утиски російськомовних чи не менш абсурдну вигадку – біолабораторії НАТО в Україні, що заражають птахів невідомими хворобами й відправляють їх на територію росії. Якби ж то, якби ж то!
Накинутися зі справедливим гнівом на своїх – поширений інструмент ІПсО: «про Херсон/Маріуполь/Краматорськ усі забули», «волонтери все розікрали», «Захід нас зливає». Часто боти, виступаючи нібито на боці України, розганяють у соцмережах невиправдану критику дій представників влади, висловлюють сумніви в офіційній інформації, а також поширюють вигадані історії про самих українців. Наприклад, про «злих бандерівців-западенців» або про «східняків», які нібито спалили комусь хату/побили бабусю.
Ще одна ціль ІПсО – залякування супротивника своєю могутністю, перебільшення своєї сили. Усі чули про «другу армію світу», про «взяти Київ за три дні». Це виявилося неправдою. Тому не варто поширювати матеріали, наприклад, із цитатами путіна, де він говорить, що насправді росія ще нічого й не починала в Україні, навіть якщо ви хочете це висміяти. Хтось розуміє, на що націлені такі заяви, а хтось може мати меншу здатність до аналізу й стати жертвою ІПсО.
Деструктивні емоції українців також можна примножувати для ще більшого розхитування суспільства, чим і займаються іпсошники.
Чому люди ведуться на ІПсО?
У часи бойових дій ми більш схильні сприймати інформацію емоційно. Так відбувається зокрема через страх смерті. росія й надалі показово робитиме злочини таких масштабів, які здатні вразити психіку своєю кровожерливістю і нелюдяністю. Тролі тим часом будуть постити тисячі картинок жахів війни, щоб підірвати бойовий дух мирного населення. Населення ж напряму впливає на військових, які впливають одне на одного. Ось шлях, яким вони постійно намагаються деморалізувати українську армію.
Тому, коли ви почули чи дізналися про щось страшне і жахливе, ви відчуваєте, що це неможливо перетравити, неможливо тримати в собі, дуже хочеться з кимось розділити цю приголомшливу новину, зробіть просту річ: перед тим, як автоматично усе репостити назагал, зупиніться, зробіть по черзі 1 короткий вдих та 1 повільний довгий видих. І так 10 спроб: вдих і видих. Після подумайте, до яких наслідків призведе ваш репост?
Як боротися з ІПсО?
1. Відмежуйте від себе весь російський контент.
2. Перевіряйте через ресурси українського Центру протидії дезінформації при РНБО (в Telegram, наприклад, це фактчек-бот) інформаційні канали, яким ви довіряєте й читаєте.
3. Під час читання новин, коментарів, дописів у соцмережах звертайте увагу на:
– джерело інформації. Хто написав інформацію? Чи це джерело є анонімним?
– емоційність викладу інформації. Що більше емоцій у тексті, то ймовірніше, що він маніпулятивний. Якщо новина у вас викликає надмірні емоції, зупиніться і подумайте, чи не потрапили ви на гачок?!
4. Часто один і той же фейковий меседж може нав’язливо повторюватись в одній статті. Або може спостерігатись лавиноподібність однакових повідомлень.
5. І головне: шукайте інформацію з перевірених джерел, офіційних заяв.
Протидія російським ІПсО – важливе завдання не лише українських органів державної влади та журналістів, а й громадян. Кожен українець під час війни має ретельно ставитися до отримуваної й поширюваної інформації та довіряти насамперед офіційним українським джерелам, фаховим журналістам та українським і світовим ЗМІ з бездоганною репутацією.
«Війни виграє бойовий дух». Це аксіома, яку варто вже зараз поставити собі на скрінсейв мобільного.
Микола Красуля,
практичний психолог-методист, координатор проєкту REAct «Права – Докази – Дія» в Криворізькому регіоні
